Фармакопунктура

Фармакопунктура ефективний і безпечний метод локальної терапії шляхом введення лікарських речовин в певні точки організму людини.

Переваги методу :

  • швидкий знеболюючий і протизапальний ефект;

  • швидке усунення чи зменшення м’язового спазму;

  • безпечність, особливо для пацієнтів з супутньою патологією ( запальні і виразкові процеси органів травлення, серцева патологія, важкі форми гіпертонічної хвороби, цукровій діабет тощо), яким протипоказані нестероїдні протизапальні препарати та гормони;

  • можливість комбінації з іншими методами лікування;

  • відсутність побічних ефектів і протипоказів.

Найкращий ефект при:

  • - захворюванні хребта (остеохондроз, дископатії, спондилоартроз, спондильоз тощо) – ліки вводяться в акупунктурні точки вздовж хребта, в міжостисті проміжки, больові точки;

  • - захворюванні периферичних нервів та нервових корінців – вводяться препарати в місця їх запалення чи стискання, по ходу ураженого нерва;

  • - захворюванні суглобів, сухожиль, мязів – вводяться ліки підшкірно навколо ураженого суглоба, в місця прикріплення травмованих чи запалених сухожиль, а також в міогельози – болючі ущільнення в товщі м’яза, які виникають внаслідок його тривалого напруження чи спазму.

  • - захворюванні внутрішніх органів, зазвичай в складі комплексної терапії – препарат вводиться в біологічно-активні точки (точки акупунктури) - це особливі точки на поверхні тіла, які мають реальний енергетичний зв'язок з певними внутрішніми органами. Шляхом впливу на ці точки різними способами ( голковколювання, прогрівання, масаж, кровопускання тощо) можна впливати на функціональний стан того чи іншого органа або системи (наприклад нормалізувати тонус та моторику органів ШКТ, виділення ферментів)


Основні препарати, що вводяться:

  • біологічні препарати, які мають протизапальну, протинабрякову і відновлюючу дію; (найчастіше це траумель, дискус-композитум, цель-Т, лімфоміозот тощо); вони безпечні і при потребі добре комбінуються з іншими ліками, в залежності від результату, якого хочуть досягти пацієнт і лікар.


Фармакупунктура – метод, який ефективно і безпечно допомагає подолати запальні явища, хронічні болі, стійкі м’язові спазми , сприяє відновленню уражених структур опорно-рухового апарату, і дозволяє покращити рухливість і загальне самопочуття пацієнтів.

Головний біль напруги

Головний біль напруги ( ГБН ) – найбільш поширена форма головного болю, для якого характерна:

  • - двобічна локалізація болю, рідко однобічна, переважно у вискових та потиличній області;

  • - біль розлита, тупа помірної або слабкої інтенсивності;

  • - має стискаючий, стягуючий чи давлючий характер, часто по типу обруча чи каски;

  • - не посилюється при фізичному навантаженні;

  • - зазвичай не супроводжується нудотою і блювотою;

  • - виникає поступово, наростає переважно в другій половині дня, гостро виникати може після інтенсивного емоційного напруження;

  • - триває від декількох годин до декількох діб;

  • - біль нерідко зменшується чи зникає в періоди відпочинку чи розслаблення;

  • - частіше в шкільному чи молодому віці.


Епізодичний головний біль напруги виникає декілька разів в місяць,

Хронічний головний біль напруги – більше 15 разів в місяць, аж до щоденних болей. Хронічна ГБН досить часто поєднується з емоційними розладами ( депресія, тривога), вегетативними розладами, а також хронічним порушенням сну.


Фактори, що сприяють виникненню ГБН:

  • → хронічні стресові ситуації;

  • → порушення сну;

  • → підвищений рівень тривожності;

  • → перевтома;

  • → діяльність в умовах підвищеного розумового та психо-емоційного навантаження ( школярі, вчителі, лікарі, вихователі та ін.);

  • → праця з тривалим вимушеним положенням голови чи шиї, перевантаженням шийного відділу хребта ( бухгалтери, програмісти, ювеліри, стоматологи ).


Ці фактори призводять до формування стійкого напруження дрібних мязів голови.

При неврологічному обстеженні пацієнтів особливих відхилень зазвичай не виявляють.

У більшості хворих при пальпації виявляють болючість і напруження певних груп мязів ( лобних, вискових, криловидних, грудинно-ключично-сосковидних, трапецієвидних та ін.), а також наявність болючих ущільнень в їх товщі (міогельозів).


Лікування:

  • - При епізодичній болі ( менше 15 днів на місяць) використовують нестероїдні протизапальні препарати ( напроксен, ібупрофен, парацетамол, німесулід тощо); міорелаксанти ( тизанідин, …);

  • - При хронічній ГНБ звичайні знеболюючі малоефективні, застосовують певні групи антидепресантів (амітриптилін).

  • ефективними і безпечними методами подолання даного виду болей є правильний режим праці і відпочинку, водні процедури, дихальна гімнастика, фізична культура, санаторно-курортне лікування, а також масаж, голковколювання, фармакопунктура (локальні ін’єкції ліків), гірудотерапія .